Мої
вихованці всіх трьох груп познайомилися з відомим винахідником Іваном Пулюєм. Переглянуши відео
презентації та коротку біографію.
Іван Пулюй – видатний
український вчений фізик електротехнік, винахідник, організатор науки,
публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч.
Народився 2
лютого 1845 року в релігійній греко-католицькій родині у містечку Гримайлові на
Тернопільщині.
З відзнакою закінчив Тернопільську гімназію (1865р.),
теологічний (1869р.) і філософський (1872р.) факультети Віденського
університету.
В 1872—1874 р. Пулюй уже
працює як науковець у фізичній лабораторії професора фон Лянґа. Був доцентом
Віденського університету.
В 1874 – 1875 роках Іван Павлович викладав фізику у
Військово-морській академії в Фіуме (нині Рієка, Хорватія).
У 1875 році Іван
Пулюй, як стипендіат австрійського Міністерства освіти, підвищував свої
професійні знання під керівництвом професора Августа Кундта в Стразбурзькому
університеті.
1875 р. в Страсбурзькому університеті вивчає електротехніку. У
1876 році захистив докторську дисертацію та здобув ступінь доктора філософії
Страсбурзького університету.
Здобувши у Вiднi звання доцента, вчений понад
тридцять рокiв (1884-1916) працював професором нiмецького Празького
полiтехнiчного iнституту, займав посади декана фiзичного факультету та ректора
цього закладу.
1902 р. – перший декан першого в Європі електротехнічного
факультету. Цісар Франц-Йосиф іменував Івана Пулюя Радником Двору, нагородив
Лицарським Хрестом. В 1884 році Міністерство освіти Австро-Угорської імперії
запропонувало Івану Павловичу, як професору експериментальної і технічної
фізики, очолити кафедру фізики Німецької вищої технічної школи (нині Чеський
технічний університет) в Празі, яку він в 1903 році перетворив в першу в Європі
кафедру фізики та електротехніки.
З 1888 з 1889 и Іван Павлович був ректором
цієї школи, а створену ним кафедру очолював протягом 32 років. Крім того І. П.
Пулюй був державним радником з електротехніки Чехії і Моравії.
В 1916 році йому
запропонували посаду міністра освіти Австрії, від якої він відмовився за станом
здоров’я. Автор близько 50 наукових і науково-популярних праць із фізики та
електротехніки українською, німецькою та англійською мовами. Іван Пулюй був
дійсним і почесним членом Наукового Товариства імені Т. Шевченка, належав до
когорти вчених світової слави, що формували світ двадцятого століття.
Знаменитий фізик і електротехнік Іван Пулюй стояв біля витоків одного із
найвизначніших досягнень людства — відкриття „Х”-променів, отримав перші
високоякісні світлини з їх застосуванням. Всі експерименти з „Х”-променями вчений
проводив з вакуумними трубками власної конструкції.
Об’єктом його уваги були
також проблеми молекулярної фізики, дослідження властивостей та природи
катодних променів. Одним з улюблених занять Івана Пулюя був переклад релігійних
праць із стародавніх мов.
Разом з відомим істориком, письменником, етнографом,
перекладачем Пантелеймоном Кулішем та широко знаним письменником Іваном
Нечуй-Левицьким Іван Пулюй зробив перший переклад українською мовою Нового та
Старого Завіту.
Помер видатний вчений 31 сiчня 1918 року у Празi, де i
похований.
Немає коментарів:
Дописати коментар