Самостійна робота

Заняття проходять у творчій невимушеній обстановці. Дітки вже самостійно працюють і роблять іграшки своїми руками. А вже скоро відбудеться виставка їх перших робіт.

По дорозі на гурток зустріли білочку.

Не встигли на дереві сфотографувати

Голодомор

Щороку в четверту суботу листопада світ відзначає пам'ять жертв 

Голодомору. Цей день пам'яті – унікальна нагода всім: дітям, батькам, політикам, громадським діячам…, замислитися над цією трагедією, над ґеноцидом українського народу.

Про Голодомор з малими дітьми потрібно говорити виважено і спокійно.

Дуже важко маленьким дітям та учням молодшої та середньої школи

повністю зрозуміти жахи і жорстокості, які супроводжували Голодомор. І справа не в тому, – чи вони (чи навіть ми) зрозуміємо ці жахіття. Справа в тому, що нашим обов'язком, як учителів, є зробити все, щоб наші вихованці свідомо та переконливо пом'янули пам'ять невинних жертв Голодомору 1932-33 рр.

Діти мусять знати, що:

• під час Голодомору люди помирали з голоду тому, що у них насильно було відібрано всі запаси їжі;
• після Голодомору влада Радянського Союзу заперечувала масове вимирання людей тої страшної зими 1932-1933 років;
• Голодомор був задуманий для винищення українського народу.

Результатами будь яких навчально-виховних діяльностей має бути відчуття у дітей, вчителів та батьків обов'язку пом'янути невинних жертв, заморених штучно створеним у 1932-1933 роках на території України, Голодомором, у четверту суботу листопада, запаливши Свічку пам'яті.

Я запропонувала використати символ «Незабудьки пам'яті». Разом з дітьми ми прикріпили синьо-жовті з паперу в пам'ять жертв Голодомору. Поставили колоски в вазу, в знак того що хліб був але його відібрали від людей.

Наголосила дітям щоу у суботу 25 листопада о 16.00 год поставити на вікно і запалити Свічку пам'яті з батьками, бабусями й дідусями, родичами… вдома.